За лаштунками психотерапії (Мар’яна Сімків)

Ми розвіюємо стереотипи, і знайомимо вас ближче з практикуючими психологами – психотерапевтами. Всі вони – чудові фахівці, і в той же час, кожен з них є звичайною людиною та дуже цікавою особистістю. Не вірите? Переконайтесь самі.

Сьогодні пропонуємо познайомитись з Мар’яною Сімків, психотерапевтом Студії Сенс. Мар’яна є консультантом в напрямку Когнітивно – поведінкова терапія, ведуча тренінгів, в минулому викладач ВНЗ, людина, що постійно вчиться і розвивається, мама двох чудових хлопчиків. Про те, чому обрала психотерапію, як наважилася змінити напрямок роботи, яким чином поєднує професійну діяльність і сім’ю, читайте далі у нашій рубриці: «За лаштунками психотерапії».

– Які твої попередні місця праці (до «Сенсу»)? Чим ти займалася?

– Моя професійна кар’єра починалася в університеті. На другому році аспірантури мені запропонували працювати асистентом на кафедрі психології. Вісім років я викладала, це не було пов’язано з психотерапією.

– А що саме ти викладала?

– Різні психологічні дисципліни: вікову психологію, загальну психологію, політичну психологію, багато різних спецкурсів для студентів, це здебільшого теоретичні знання, які я намагалася дати студентам.

– А чому ти вирішила так різко змінити напрямок, з теорії перейти в практику? Як обрала психотерапевтичний напрямок?

– Над напрямком я думала давно, ще працюючи в університеті. Обрала когнітивно – поведінкову терапію (КПТ) через те, що вона мені видалася ефективною і швидко дієвою. Чому я пішла в сторону психотерапії? Тому що, аби бути фахівцем в своїй галузі недостатньо знати тільки теорію. А ще, щоб можна було ділитися з студентами, практичними знаннями і досвідом, адже саме це для них і є самим цінним. Бо якщо я не маю власного досвіду, то як я можу навчити студентів бути добрими практиками. Не кожен з них буде потім викладачем чи дослідником. Отже, це була одна з тих мотивацій, щоб іти в терапію.

– Які психологічні проблеми ти зазвичай допомагаєш вирішувати своїм клієнтам?

– Багато різних проблем. З чим мені вдається впоратись найбільш ефективно – це з різного роду тривожними розладами, побачити проблемні стосунки, чому не вдається побудувати стосунки. Такі речі які людина усвідомлює, але вона не бачить цього збоку.

– Які завдання ставиш перед собою в своїй роботі і чому?

– Моє завдання – навчити клієнта бути самому собі психотерапевтом. Навчити, розбиратися в своєму житті, розуміти і шукати шляхи виходу, знати певні методи, техніки, щоб допомагати самому собі.

– А ти пам’ятаєш свого першого клієнта?

– Пам’ятаю… – Як це було? – Це було страшно… Я довго думала про що я буду з цим клієнтом говорити. Як піде розмова… що я буду робити, коли розмова піде не по протоколу. Це насправді був такий великий експеримент в моєму житті і багато надії я покладала на це, багато страхів, тривог, і.т.д. але я думаю, що якщо виходити з того, що це був мій перший клієнт, то це була успішна терапія.

– Як ти відповідаєш (реагуєш) на фразу «Ну ти ж психолог».

– Мені цю фразу говорять починаючи з студентських років «Ти ж психолог» це ніби свої очікування людина на тебе покладає, значить ти мусиш все знати все розуміти, бути такою супер людиною, але зараз в мене ця фраза викликає швидше посмішку…я кажу, що так, я психолог, але перш за все я людина, з своїм набором позитивних і негативних якостей, адже психологи теж люди.

– Без чого або без кого ти не уявляєш свого життя?

– Без своїх рідних, дітей, чоловіка, без найближчого оточення.

– Як вдається поєднувати роботу і сім’ю? Поділись секретом…

– Насправді це доволі складно, адже дуже легко десь схибити, але мій особистий секрет в тому, що моя сім’я мене підтримує. Маю велику підтримку від чоловіка, і його розуміння, що професійний розвиток і досягнення для мене є важливими., надзвичайно цінне для мене Я думаю що без підтримки в середині сім’ї це дуже складно буде поєднувати.

– Якщо повернутися на кілька років назад, що б ти сказала собі 15 ти річній?

– Що в тебе все вийде… Це та фраза яку я б точно собі сказала.

– Маєш якесь хобі, окрім психології?

– Чогось такого специфічного мабуть ні, проте за межами роботи я люблю читати різні книги. В основному це сучасна проза, теж я дуже люблю подорожувати, бачити нові місця, зустрічати різних людей. І ці подорожі вони мені дають натхнення на подальшу роботу.

– А можеш порекомендувати нашим читачам улюблену книгу, яку ти вважаєш має прочитати кожна людина?

– Гарних книг я прочитала багато. Я б порекомендувала прочитати книгу «Атлант розправив плечі», це така трилогія, складається з трьох частин, вона дещо філософська, але дуже мені відгукується в соціальному контексті. Це про соціум в якому ми живемо, про світ, стосунки, справедливість.

– Продовж фразу: «Якби не прихотерапія то…»

– Напевне медицина.

– В якому саме напрямку?

– Колись я мріяла бути хірургом…

– Улюблений вислів, або життєве кредо?

– «І все у світі можна пережити і кожен фініш, це по суті старт». Це дає розуміння того, що все, що вжитті трапляється, не є погано, навіть якщо нам в той момент видається, що це катастрофа.

– Скажи кілька слів для людей, які лише починають свій шлях в психології.

– Перш за все, не боятися, пробувати себе в різних ролях. Пробувати організувати перший тренінг, нехай він не буде досконалим, але це буде досвід. Пробувати працювати в консультуванні, ви не вирішите всі проблеми людини, але це буде перший крок.

– Що б ти хотіла на завершення сказати нашим читачам?

– Навчитися чути себе, розуміти, що наші потреби є важливі, допоки ми не навчимося дбати про свої потреби, ми не зможемо дбати про когось іншого…

Дякуємо, за відверту розмову!

Мар’яна Сімків успішно працює з такими питаннями як:
– Депресія
– Тривожні розлади
– Страхи, фобії
– Терапія сімейних пар
– Міжособистісні стосунки.

Записатися на індивідуальну онлайн-консультацію до Мар’яни Сімків, можна за номером: 067 4848 466