fbpx
Записатись

ЧОМУ ЛЮДИ СТАЮТЬ НА СТОРОНУ АГРЕСОРА?

Напевно ви вже чули про три основні стресові реакції 3-F: бий-біжи-завмри (Fight-Flight-Freeze). Це складні реакції нервової системи, які виникають у відповідь на ситуацію небезпеки та дозволяють людині захистити себе різними способами: або боротися з загрозою, або втекти, або завмерти, ціпеніючи, якщо ні боротися, ні втекти зараз неможливо.

Проте існує ще одна, поки що менш відома назагал, проте добре відома нам, психотерапевтам стресова реакція – реакція умиротворення або упокорення агресору (Fawn). Термін Fawn був запропонований психотерапевтом Пітом Уокером у його книзі «Комплексний ПТСР: від виживання до процвітання» у 2013 році.

Це і є наша четверта стресова реакція, яка зазвичай спрацьовує на загрозу скривдження іншою людиною, або групою людей, які сприймаються, як домінантні (щоб зрозуміти як це працює пригадайте, як стискає всередині при раптовій зустрічі з вуличними хуліганами).

 

Впадаючи в реакцію упокорення, людина починає погоджуватися зі всіма вимогами кривдника, немов намагаючись його задобрити та бути привабливою, аби уникнути загрози щодо себе з його боку (до речі, саме на цій реакції базується Стокгольмський синдром).

 

Травмовані діти часто тяжіють саме до такої реакції, щоб вижити. І з часом вона може вкорінитися та стати типовою стратегією виживання, тобто в емоційно складних ситуаціях людина буде схильна до реакцій упокорення, які можна помічати по співзалежній поведінці, намаганнях догодити, або задобрити іншого, навіть ціною власних потреб.

 

Як виглядає реакція упокорення?

Упокорення часто виглядає як надмірне «догоджання іншим людям» і схоже на поведінку офіціанта, який хоче вгодити знаменитості.

В житті це можна помітити, коли хтось намагається виглядати надмірно готовим до співпраці, або корисним, іноді на шкоду собі. Такі люди можуть мінімізувати, або й повністю заперечувати власні потреби, ідентичність, навіть не намагатися сказати «ні» необґрунтованим, а іноді й геть насильницьким вимогам. Ціною такої стресової реакції є повна відмова від власних почуттів чи цінностей.

Звісно, для нас цілком природно хотіти допомагати та йти на зустріч іншим людям, проте ключовою відмінною рисою упокорення буде нав’язлива неможливість припинити таку поведінку на догоду іншим, яка доходить до нехтування своїми потребами в явно екстремальний та нездоровий спосіб, через значний страх самозбереження.

 

Чому так відбувається?

Іноді люди, які пережили травми, складний досвід дитинства, чи жорстоке поводження, підсвідомо упокорюються у відповідь на жорстоке поводження, намагаючись задобрити кривдника.
Людині може навіть виглядати, що це буде цілком логічно поступитись, аби запобігти небезпеці.
Проте це не означає, що хтось справді свідомо погоджується на жорстоке поводження щодо себе, швидше варто сприймати таку поведінку, як автоматичну захисну реакцію, коли людина не відчуває ресурсу впоратись, або вважає, що така поведінка забезпечує нашу безпеку.
Найгірше у такій поведінковій стратегії є те, що коли ідея “упокоритись аби захиститись” у людини закріпиться, то в майбутньому вона знову буде так поводитися, нехтуючи своїми межами, потребами та навіть особистісною цілісністю.

 

Що ж робити, якщо ви помітили схильність до екстремального упокорення у себе?

Якщо ви постійно намагаєтеся сподобатися іншим, як-от надмірні вибачення, загладжування ситуацій та труднощі з відстоюванням власних потреб та кордонів, варто переглянути власний минулий досвід – чи не виникли ці реакції як наслідок тривалого неналежного виховання, «наявності аб’юзу» у батьківсько-дитячих стосунках, чи глибшої травми, які й викликають ці складні фізіологічні та психологічні реакції.

Адже разом з кращим розумінням пережитого досвіду, з’являється більше розуміння, яке можна використати для особистісного зростання.

Звісно, у цьому може допомогти також звернення за психологічною підтримкою до відповідного фахівця. Адже зараз є багато ефективних методів психотерапії, які можуть допомогти при травмах. Ось перелік найбільш рекомендованих методів:

– EMDR терапія (десенсибілізаця та переробка рухом очей, яка зосереджена на обробці травматичних спогадів)

– Травмофокусована когнітивно-поведінкова терапія (ТФ КПТ), яка допомагає подолати симптоми травми шляхом зміни некорисних думок і поведінки.
– Експозиційна терапія, допомагає людям впоратися з речами, яких вони бояться і яких уникають.

Також пам’ятайте, що зараз в Україні є багато доступних безкоштовних психологічних послуг та соціальних проектів.

 

Авторка Мар’яна Франко –  засновниця Психологічної студії СЕНС, психотерапевтка з 18-річним стажем, сертифікована у напрямах: EMDR, Гештальт-терапії, КПТ.


19 Липня, 2024