У книзі “Досить. Як емоційні травми змінюють нас” вона пояснює, чому старі спогади й досі можуть мати таку силу і як з цим безпечно працювати. А ця вправа є одним із практичних інструментів із книги.
Ця практика не допоможе уникнути переживань і не вирішить вашу проблему. Але це свідомий спосіб обирати, коли ви хочете розбиратися із важкими питаннями, а не дозволяти їм весь час перевантажувати вас.
Ця техніка призначена для роботи зі стресом і переживаннями. Якщо у вас є серйозний травматичний досвід — не рекомендуємо відео для самостійної роботи без фахівця. Відео має освітній характер і не замінює індивідуальну терапію.
Чому психіці потрібне місце, куди можна тимчасово відкласти важкий досвід
У терапії ця навичка потрібна у двох випадках: коли сесія закінчується, а важкий матеріал ще не повністю опрацьований і клієнт не може піти додому з “відкритою раною”. А також коли переживання виявляється надто інтенсивним прямо під час роботи, а психіці потрібно перепочити. Але той самий механізм працює й поза кабінетом у нашому повсякденному житті.
Важливо розуміти різницю між уникненням і самовладанням. Уникнення – це вдавати, що проблеми не існує. Внутрішній сейф – це протилежне: адже ви, навпаки, визнаєте, що спогад важливий і до нього варто повернутися, але свідомо обираєте, коли саме це доречніше зробити. У кабінеті психотерапевта чи в інший час, а не в момент, коли спогад застає вас зненацька посеред важливої зустрічі чи перед сном.
Мозок працює за принципом: тренуєш — маєш, не тренуєш — втрачаєш. Тож чим частіше людина використовує навичку свідомого відкладання, тим легше згодом долаються тривога, нав’язливі спогади й раптові важкі переживання. Це не спосіб назавжди позбутися важкого досвіду, а спосіб повернути собі контроль над тим, коли цей досвід опрацьовувати.
