«Мапа досвіду» — інструмент із чотирьох елементів, який Мар’яна Франко використовує в терапевтичній практиці, щоб дослідити причини таких сценаріїв. У книжці «Досить! Як емоційні травми змінюють нас» вона детально показує, як це працює, разом із реальними історіями клієнтів.
У цій практиці ви складете власну мапу з чотирьох елементів: симптом, тригер, метафора, травматичне ядро. Не обов’язково заповнювати все одразу — навіть дві заповнені клітинки вже дають більше розуміння себе та своїх переживань. Візьміть аркуш паперу чи телефон і зупиняйте відео після кожного питання.
Усі приклади у відео узагальнені. Це відео має освітній характер і не замінює індивідуальну терапію. Якщо стане надто важко – зупиніться, зробіть кілька глибоких вдихів і за потреби зверніться до фахівця або безпечної людини поруч.
Коли реакція більша за подію
Головний сигнал того, що людина реагує не на теперішнє, а на щось зі свого минулого, — це невідповідність: буденна подія викликає непропорційно сильну емоційну реакцію. Запізнення партнера з роботи ще не означає, що вас покинули, але тіло може відреагувати так, ніби це вже сталося. Друга ознака — той самий сценарій, що повторюється знову й знову з різними людьми, але з однаковим внутрішнім відчуттям чи тривогою, коли ви ловите себе на думці: «ну ось, знову це».
Якщо впізнали хоча б одне з двох — це слід емоційної травми, який можна простежити через чотири елементи.
Симптом — реакція, що повторюється і заважає.
Тригер — конкретна деталь, яка запускає її ще до усвідомлення.
Метафора — образ внутрішнього стану в цю мить.
Ядро — момент у минулому, коли це відчуття з’явилося вперше.
Важливо пам’ятати, що іноді ядром травми виявляється не те, що з нами сталося, а те, чого не сталося вчасно: безпеки, підтримки чи захисту. Мапа досвіду не завжди складається за один раз, і це нормально: навіть часткове розуміння вже дає змогу щось зрушити всередині. І поставити собі просте запитання, яке одразу починає працювати: «з якого часу я зараз реагую?»
