fbpx

ЯК МИ ДОЛАЄМО ТРУДНОЩІ?

П’ять основних способів роботи людини з фрустрацією:

  • шукати обхідні шляхи,
  • атакувати перешкоди,
  • підключити інтелект,
  • покликати на допомогу,
  • відмовитись від досягнення.

– Він втікає, завжди втікає…

– сумно жаліється Аліна, мама дев’ятирічного Борі.

– Так було з раннього дитинства. Не вийшло одразу зібрати мозаїку – все розкидує: не хочу більше! Давай спробуємо намалювати лошатко?

– Не буду, у мене не вийде! Програв яку-небудь гру чи не дісталось ролі, яку хотів отримати, – не гратимусь більше з вами!

І ось тепер другий клас – і все те ж саме у школі і з уроками… Постійні сльози, «Я не знаю, як вирішувати, у мене все одно нічого не вийде». Відмовляється відповідати, навіть якщо все знає…

– Я просто не знаю, що мені з нею робити! – каже Лідія, мама восьмирічної Лариси.

– Вона дівчинка, але буквально з ясельного віку так і кидається в бійку і б’є дітей, навіть тих, хто старший за неї на три-чотири роки і в півтори рази більший за неї. Ні, для цього завжди був і є зараз який-небудь конкретний привід: відібрали іграшку, зруйнували піщаний будиночок, образили її саму або того, кого вона вважає своїм другом – але метод, метод!. І у всьому іншому Лариса така ж – намагається всі проблеми вирішувати наскоком, кавалерійською атакою. У школі тягне руку і намагається відповідати навіть тоді, коли не знає відповіді. Вчителька дивується: навіщо ж ти піднімала руку? Батьки побитих дітей вимагають від мене: поговоріть з нею, поясніть, забороніть… але ми вже тисячу раз їх пояснили, що для дівчинки битись просто негарно, що майже завжди можна домовитись, вона нас ніби й слухає, киває, погоджується, але як тільки доходить до справи – знову…

– Лідіє, Аліно, ви знаєте, що таке «фрустрація»? – я розмовляю одразу з двома жінками, незважаючи на те, що проблеми їхніх дітей ніби-то протилежні за знаком.

– Щось таке чула, – невизначено відповідає Аліна.

– Точно не знаю, – Лідія.

– Фрустрація – це почуття, яке людина переживає, коли на шляху задоволення її потреби виникає перешкода. Ось дивіться, зараз ми змоделюємо цю ситуацію, – я беру свій журнал для запису, ставлю його на ребро і двома пальцями зображаю людину, яка йде по столі. – Людина йде по своїх справах, і раптом на її шляху виникає стіна. Ось вона. Людина фрустрована. Їй потрібно на інший бік. Тобто якось подолати стіну. Що вона може зробити? Реальна стіна і реальна людина. Пропонуйте.

– Зруйнувати стіну, – одразу ж пропонує Лідія.

– Перший спосіб! – я загинаю палець.

– Ну, спробувати як-небудь обійти, – морщачись, пропонує Аліна. Помітно, що ідея негайного проламування стіни підручними засобами їй не близька.

– Чудово, – погоджуюсь я. – Стіну не чіпаємо, намагаємось обійти, можливо,вона десь закінчується, або ж у ній є двері. Другий спосіб. А якщо обійти не виходить? – людина із пальців нетерпляче перебирає ніжками на столі.

– Тоді… Але, можливо, їй не так вже й сильно туди потрібно? – запитує Аліна.- Третій спосіб! – я загинаю ще один палець.

– Відмовитись від досягнення, – людина повертається і йде до краю стола. – «Зелений виноград…» Ще!

– Ну… можна змайструвати аероплан і перелетіти! – нарешті, після довгої паузи, креативить Лідія.

– Або катапульту.- Драбину зробити, – спрощує політ її фантазії Аліна.

– Чудово, – я загинаю четвертий палець.

– Включити голову. Застосувати технічні засоби. Самому зробити щось помічне. Ще!- Більше немає, – твердо говорить Лідія, Аліна ствердно киває .

– Весь цей час наша людина була сама… – підказую я.

– Точно! Покликати на допомогу інших людей! – викрикує Лідія. – Вони його розхитають і перекинуть через стіну. Або ще щось придумають…Я загинаю п’ятий палець.* * *

П’ять основних способів роботи людини з фрустрацією:

  • шукати обхідні шляхи,
  • атакувати перешкоду,
  • підключити інтелект,
  • покликати на допомогу,
  • відмовитись від досягнення.

Практично ніхто не використовує всі п’ять однаково часто. Зазвичай у людини є один-два провідні способи і ще один – в резерві, на крайній випадок. Наприклад, вона переважно проламує головою всі стіни, які стають на шляху, але якщо так не виходить, то придумує, що робити, або йде. Але на допомогу не кличе і обхідних шляхів не бачить в принципі. У ситуації описаного вище тестування (стіна-людина) свої провідні способи людина завжди називає першими. Останній, п’ятий спосіб, зазвичай всім доводиться підказувати.

Виділяються провідні способи дуже рано – у пісочниці вже помітно. Забрали лопатку, і от дитина одразу біжить до мами: «Мамо, мамо, він у мене лопатку забрав!» (провідний спосіб – кликати на допомогу). Ось дитина, яка, не дивлячись на розміри кривдника, кидається у бійку: «Віддай, падлюко, мою лопатку!» (проламувач стін). От ще одна, яка бере іншу іграшку і продовжує незворушно гратись, ніби нічого й не сталось (провідний спосіб – відхід).Наслідування способів роботи з фрустрацією, біологічне чи культуральне, безсумнівно, має місце. Часто дитина має в активі два способи – один від матері, інший від батька. Це гармонійно. Дуже погано, якщо природні для дитини способи не приймаються сім’єю.

Наприклад, хлопчик шукає обхідних шляхів або кличе на допомогу. Батько, який сам є «проламувачем стін», вимагає: «ти повинен боротись або ж сам думати, що робити. Кличуть на допомогу тільки слабаки!» Або нерішуча мати-одиначка (її спосіб – обійти або відмовитись) виховує сина-«проламувача» і весь час втовкмачує йому: «Люди не люблять, коли хтось висовується! Вчись підкорюватися, приборкувати свої бажання…»Якщо у дитини на вигляд тільки один спосіб роботи із фрустрацією («відхід» у Борі, «проламування стін» у Лариси), то ситуацію можна виправити не забороною цього способу, а активізацією додаткових.Наприклад, Боря цілком добродушно приймав запропоновану допомогу сім’ї і внаслідок – друзів, а також шукав обхідні шляхи (вже у третьому класі він, так і не досягнувши успіху у вирішенні задач і виступах біля дошки, виявився власником якісного дисканта і солістом шкільного хору). А сильна тілом і духом Лариса майже відмовилась від бійок, коли мама навчила її ставитись до вирішення міжособистісних конфліктів як до вирішення складного завдання із подолання стіни – «майстрування катапульти».

Те, як людина долає труднощі – важлива характеристика особистості. «Стіна-людина» – багато років тому придуманий тест на визначення провідних способів роботи з фрустрацією. Він забирає рівно п’ять хвилин. Ви й самі можете провести його зі своїми рідними, друзями або колегами. Дізнаєтесь багато цікавого…

Джерело: https://snob.ru/selected/entry/36418